Сценарій тематичної лінійки до свята Покрови

Покрови – козацьке свято

Учень 1 Найбільшим празником у жовтні є Покрови Пресвятої Богородиці. Культ Богородиці як покровительки нашого народу існує від княжих часів. Марія була земною жінкою, яку вподобав Господь за матір свого сина, щоб у людській подобі він ніс праведне Боже слово до людей. Саме тому люди, прохаючи в Бога помочі, завжди зверталися до своєї заступниці, вважали, що вона, переживши мученицьку смерть сина, не допустить на землі неправди й насильства.

Учень 2 Приводом до встановлення цього празника стало видіння св.. Андрія Юродивого, коли Царгород, столицю Візантії, оточили араби. У храмі Пресвятої Богородиці, де зберігалися її риза та покров, правилася все-ноша. Переляканий невідомістю й жахами перед напасниками, народ ущент заповнив храм. Між людьми ревно молилися про спасіння народу од вражих орд св.. Андрія з учнем Єпіфаном. Коли відправа закінчувалась, св.. Андрій побачив, що до царських врат, осяяна світлом, іде Богородиця у супроводі св.. Івана Хрестителя та Івана Богослова.

Учень 3 Мати Божа зупинилася над престолом, стала на коліна й ревно молилася та проливала сльози. Вставши, вона хусткою (покровом), яку зняла з голови, покрила присутніх. Чутка про цю подію швидко стала відома всім. Люди так кричали, раділи заступництву Богородиці, що перелякані араби відступили без бою. Від тієї хустки – покрови празник і дістав назву.

Учень 4 За її посередництвом Почаївський монастир був врятований від нападу турків. У багатьох місцевостях на честь Богородиці будували храми З’явилось багато сіл, які по сьогодні носять назви «Покровка», «Покровське», «Посадпокровське».

Учень 1 Козацтво України вважало Пресвяту Богородицю своєю особливою покровителькою. Тому на Запорожжі була збудована церква святої Покрови, і свято це урочисто святкували на Січі. Куди б доля не заносила козаків, завжди з ними була ікона Пресвятої. Існує переказ, що після зруйнування Запорізької Січі в 1775-му році козаки, що пішли за Дунай, взяли із собою ікону Покрови.

Учень 2 Свято Покрови по всій Україні святкують піднесено й урочисто. Особливо значущим це свято було для жінок та дівчат. Цього дня кожна жінка покривала образ Матері Божої рушником. Такі рушники, що їх приносили в дар до церкви на образ Матері Божої на Львівщині називалися «обітними».  Перед святом Покрови був гарний звичай на Покутті, Львівщині, Буковині – збиралися чоловіки і молоді хлопці толокою – покривали хату, справляли огорожу вдовиці чи сироти, « аби Матінка Божа їх благословила і покрила доброю долею, здоров’ям».

Учень 3 Для того, щоб усі члени сім’ї були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над іконою Богородиці, і розвішувала його над вхідними дверима. Під ним ставали, як йшли до церкви, і проказували:

Пресвята Покрівонько

Перед твоїм кривалом

Голови схиляємо.

Прохаємо, Покрівонько,

Од лиха укрити,

Здоров’ячко наше

Знов нам обновити.

Учень 4 На Закарпатті жінки дарували сорочину сиротині, бідній каліці в честь свята Покрови, покриваючи немічних та дітей своїм покровом, освяченим молитвою доброчинності. На Буковині на Покрову зберігся звичай обдарування хлібом. До Покрови майже закінчувалися роботи біля землі, а щоби врожаю вистачило на зиму, а щоби врожаю вистачило на зиму та давав він силу й міць, родичі, сусіди обмінювалися хлібом. Хто хотів комусь виказати свою честь і повагу, той старався першим знайти з хлібом до хати, примовляючи: «Бог дав мені, і я вам ділю – на щастя, на здоров’я, на злагоду», і клав на стіл. Господиня подавала свій хліб зі словами: «Хай Вас Господь поблагословить, як Ви нас, грішних, поблагословили».

Учень 1 На Покрову над криницями запалювали свічку і капали воском на воду, зазиваючи Матір Божу: «Матінко Божа, Господиня Царице, - хай буде все зле, що коло цієї водички, вмерле».

Учень 2 З настанням Покрови у селах розпочиналися сватання та весілля. Тому на Покутті дівчата із самого ранку бігли до церкви і ставили празникові свічку, бо вірили: хто перший поставить її, той скоріше заміж вийде.

Учень 3 На Полтавщині відданиці молилися: «Свята Мати Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зосталася дівкою». А ще на Покрову дівчата ворожили. Увечері вони їли дуже пересолену їжу, а лягаючи спати, просили: «Пресвятая  Покрово – Богородице, хай дасть мені по милості своїй пити той, хто має мене покрити». Той мав наснитися. На Буковині була гра-ворожба на рушник. Дівчата вішали рушник на дереві і співали: «Покровочко -  Покровочко, покрий мені головочку, заквітчай її в бар вінчик, аби борзо мала вінчик».

Учень 4 При останньому слові бігли до рушника: яка швидше схопить його та швидше покриє голову – вийде заміж.

Учень 1 Ворожили ще й на долю. Дівчина варила пшеницю на воді з дев’яти криниць, а ввечері, відрахувавши 72 кроки від воріт, висипала ложку каші на землю. Потім старалася взяти в руки, що трапиться: якщо земля – буде суджений хліборобом, тріска, паличка – тесля, якщо папірець – книжник.

Учень 2 На Покрову зранку мати з донькою відчиняли навстіж сінешні двері та ворота – «аби свати заходили». На Полтавщині, центральній Україні на Покрову зранку мати з донькою йшли до комори і перекладали приготовлені рушники для заручин, примовляючи: «На рушнику стати, рушником сватів пов’язати».

Учень 3 Ще дівчата щиро молилися і примовляли до Матері Божої, стаючи на коліна перед іконою святої Покрови. Ніч перед Покровою набувала якоїсь таємничості… і виходили дівчата на поріг хати й закликали: «Свята Покровонько, покрий мою головоньку». А на ранок ішли до церкви покривати ікону рушником, а на Буковині – вишитою хустинкою і приказували: «Як я тебе покриваю, так і мене покрий».

Учень 1  Покрова накривала траву листям, землю – снігом, воду - льодом, а дівчат – шлюбним вінцем. Від цього самого дня починалися вечорниці.

Учень 2 Свято Покрова має і виховний аспект. Воно нагадує нам про необхідність відроджувати духовні основи міцної християнської сім’ї, про те, що людей – чоловіка і жінку з’єднує Сам Господь. Як сказано у Священному Писанні: «Що Бог з’єднав, людина нехай не розлучає».

Учень 3 В цей день ми вшановуємо Божу Матір, як Приснодіву і ту, що народила Сина Божого і Сина Людського. Тож нехай це велике православне свято – свято Покрова Пресвятої Богородиці нагадає нам про справжню радість материнства, про повагу до жінки, про давні українські християнські традиції і звичаї подружнього життя. Тому що без духовного відродження української родини, неможливо відродити націю в цілому. Побудувати міцну державу можна тільки на міцному духовному фундаменті.

Учень 1 Прикмети на Покрову

Яка погода на Покрову, такою буде зима.

Якщо лелеки не відлетіли на Покрови – на теплу зиму.

Якщо на Покрову не випав сніг, то не буде його аж до січня.

Учень 2 Прислів’я на Покрову

Хто лежав до Покрови, той продасть усі корови.

Прийшов Покров – не нагрієш хату без дров.

Прийшла Покрова – сиди, чумаче, вдома.

Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем.