Бандуряк Роман Михайлович - народився 10 травня 1983 року в селі Михалкове, Сокирянського району, Чернівецької області, в сім'ї інтелігентів. Українець, громадянин України.
У 1990 році пішов у перший клас загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів села Михалкове. У 2000 році закінчив середню школу.
У 2001 вступив до Харківської юридичної академії імені Я. Мудрого. У 2005 році закінчив навчання і отримав диплом,за професією юриста.
Працював на різних посадах УМВС України в Чернівецькій області.В даний час працює начальником ДАІ Сокирянського району у званні «майора».
З 15 грудня 2014 року по 16 січня 2015 року перебував у відрядженні до Луганської області - місто Щастя,де виконував обов'язки командира взводу ДПС.
Батько – Бандуряк Михайло Федорович, 1958 року народження,інвалід ІІ групи,проживає в селі Михалкове.
Мати – Бандуряк Любов Іванівна, 1953 року народження, пенсіонерка, проживає в селі Михалкове.
Одружений. Склад сім'ї:
дружина – Бандуряк Юлія Володимирівна, 1984 року народження, працює старшим помічником прокурора Сокирянського району.
донька – Бандуряк Єлизавета Романівна, 2009 року народження, відвідує дитячий садок №1 міста Сокиряни .
син – Бандуряк Ігор Романович, 2010 року народження, відвідує дитячий садок №1 міста Сокиряни.
Не стримуючи сліз, я знаю, що у мене двоє маленьких діточок, яких я дуже люблю, але розумію,що це – мій обов'язок, захищати мою Україну. Найбільше моє бажання було повернутися додому здоровим і неушкодженим та зустрітися з моїми рідними і близькими.
Там, на Сході, по справжньому починаєш, цінувати мир та спокій і готові за будь-яких обставин захищати ці цінності.
Я вдячний підопічним за витримку, дисциплінованість, професійність, проявлену в умовах військових дій. Було важко… Треба було долати психологічний бар'єр. Але завжди допомагало розуміння відповідальності, яке виконували, і думками про рідних, які переживали за нас, і підтримка наших командирів. Кожного дня вони цікавились нашою службою.
Було дуже приємно почути слова щирої вдячності за мужність та патріотизм на сесії Сокирянської районної ради. Всі присутні в залі оплесками вітали нас, а керівники райдержадміністрації та районної ради вручили нам іменні подяки і квіти.
Березан Сергій Миколайович народився 5 лютого 1987 року в селі Непоротове Сокирянського району Чернівецької області. Українець, громадянин України.
З вересня 1993 року до червня 2004 року навчався в загальноосвітній школі І –ІІІ ступенів с.Михалкове, де одержав атестат про середню освіту та посвідчення водія.
У липні 2004 року вступив до Національного університету харчових технологій на факультет консервування, зберігання та переробка плодів та овочів. У травні 2009 року закінчив навчання і отримав диплом магістра за професією інженер-технолог.
У листопаді 2009 року був зарахований до лав Збройних Сил України. Після закінчення служби в армії мав звання «старшого солдата».
У лютому 2011 року навчався в першопочатковій школі підготовки ДПС ДАІ м.Львів. Після закінчення міліцейської школи отримав звання сержанта ДПС ДАІ. У цьому ж році пішов працювати у І взвод роти ДПС УДАІ УМВС України в Чернівецькій області, де й працює сьогодні у званні «старшого сержанта».
З грудня 2014 року по січень 2015 року перебував у відрядженні до Луганської області м.Щастя,смт. Золоте та смт.Гірське в зоні АТО на першій лінії оборони. Це був єдиний загін Чернівецького УДАІ, який перебував у безпосередній близькості до ворога (2 км).
Батько – Березан Микола Пахомович, 1956 року народження, проживає в селі Непоротове Сокирянського району, Чернівецької області.
Мати – Березан Ніна Павлівна, 1966 року народження, проживає в селі Непоротове Сокирянського району, Чернівецької області.
Одружений. Склад сім’ї :
дружина – Березан Ольга Іванівна, 1989 року народження, працює керівником групи обліку централізованої бухгалтерії відділу культури Сокирянської РДА;
син – Березан Арсен Сергійович, 2010 року народження, відвідує дитячу установу № 2 м.Сокиряни «Барвінок»;
донька – Березан Софія Сергіївна, 2012 року народження, відвідує дитячу установу № 2 м.Сокиряни «Барвінок».
З 6 на 7 січня перебував на чергуванні посту смт. Золоте. Боролися з двома ворогами. Перший – сепаратисти та росіяни, другий – мороз 28 ºС. Здавалося, що хребет примерз до бронежилету. Пост знаходився на відкритому полі. До ворога було 2-3 км.
Бували такі хвилини чергування, що не можна було вийти з бліндажів : не ставали покривати мінометами та градами.
«Несли разом службу з Петром Олійником з Кам’янець-Подільського. Здружилися. На одному з чергувань посту смт.Золоте рухаючись, перевозивши паливо-мастильні метеріали, він став жертвою нападу сепаратистів, підірвався на радіокерованому фугасі, радіокерованої частини.
«Не тільки несли службу на блок-постах, а також здійснювали супровід невідомими та небезпечними шляхами посадових осіб та військової техніки, з швидкістю не менше ніж 100 км/год.»
«Згадуються тільки приємні моменти тільки від відвідин волонтерських служб, які своєю підтримкою підбадьорювали дух українського воїна-захисника. Допомагали всім !!! Засобами особистої гігієни, теплим одягом, продуктами харчування, але найбільша підтримка була від дитячих рук : листи підтримки, малюнки, ляльки-обереги.»
Вишиваний Михайло Іванович народився 4 серпня 1967р. у с. Юстинівка Бережанського району Тернопільської області.
У 1984р. закінчив Новосілецьку школу з золотою медаллю і вступив до Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича на філологічне відділення (українська філологія).
Із 1986 по 1988 р. служив у лавах Збройних Сил,закінчив військову кафедру за спеціальністю «командир взвода дивізійної артилерії»
З 1991 року працює в органах внутрішніх справ. Починав роботу на Сокирянщині , де працював з особовим складом дорожньої міліції.
Полковник міліції Вишиваний Михайло Іванович з 2007року-начальник відділу кадрового забезпечення та профілактичної роботи управління Державтоінспекції УМВС України в Чернівецькій області.
Одружений. Дружина Вишивана Тетяна Василівна-вчитель української мови та літератури в ЗОШ І-ІІІ ст.с.Михалкове.Виховує трьох синів.
З 01.04-01.05.2015р. перебував у зоні АТО як старший групи правоохоронців, що надавали допомогу в організації забезпечення громадського порядку,безпеки дорожнього руху на територіях у зоні АТО Донецької та Луганської областей. Група патрулювала автошляхи Краматорськ–Дружківка-Костянтинівка-Словянськ.
Обслуговували блокпости (Луганська область м. Кремінне, Донецька область м. Словянськ. Здійснювали супроводи військової і бойової техніки, проводили бойові відпрацювання з іншими силовими структурами.
Заболотний Роман Миколайович народився 15 жовтня 1982 року в селі Михалкове Сокирянського району Чернівецької області. Українець, громадянин України.
У 1989 році пішов у перший клас Михалківської ЗОШ І-ІІІ ступенів. У 2000-му році закінчив школу із золотою медаллю. В цьому ж році вступив у військово-інженерний інститут на факультет «Надзвичайні ситуації». Одержав звання - спеціаліст оперативно-тактичного рівня, лейтенант. Інститут закінчив у 2004 році з червоним дипломом.
Після закінчення вузу працював у Чернівецькому управлінні МНС.
В зоні АТО перебуває з червня 2014 року. Спочатку - на блокпостах під Бердянськом та Маріуполем. З січня 2015 року був направлений охороняти тактичні ракети під Херсоном. З квітня місяця 2015 року змінив місце дислокації і нині перебуває у місті Каховка. Заступник командира по роботі з особливим складом.
Батько – Заболотний Микола Васильович, 1954 року народження, проживає в селі Михалкове, Сокирянського району, Чернівецької області.
Мати – Заболотна Марія Іванівна, 1954 року народження, проживає в селі Михалкове, Сокирянського району, Чернівецької області.
Одружений. Склад сім’ї:
дружина – Заболотна Галина Миколаївна, 1986 року народження, домогосподарка.
син – Заболотний Іван-Юліан Романович, 2006 року народження, учень 3 класу.
Кішка Дмитро Михайлович народився 24 липня 1991 року в селі Михалкове Сокирянського району, Чернівецької області в сім'ї будівельника. У 1998 році вступив до 1 класу Михалківської агальноосвітньої школи I-III ст. , яку закінчив у 2008 році. З 2008 року по 2009 рік-студент Чернівецького будівельного ліцею. У 2009 році проходив службу у військах української армії : півроку навчався у Чернігівській області, селище міського типу Десна та півроку у механізованій бригадіу м. Біла церква. У 2010 році повернувся з армії.
У травні 2014 року був направлений у м. Яворів Львівської області на 1,5 місяців навчання для участі в АТО. Після навчання поїхав рядовим солдатом у Луганську область, де у складі 24-ї механізованої бригади ВЧА-1048 проводив операцію по звільненню тереторій від сепаратистів. У липні 2014 року була проведена ротація.
В данний час займається в селі сільським господарством.
Батько, Кішка Михайло Дмитрович, будівельник. Мати Кішка Марія Євгенівна, пенсіонерка. Брат, Кішка Сергій Михайлович, займається сільським господарством.
Кішка Дмитро Михайлович неодружений, дітей немає.
Сандуляк Дмитро Іванович, народився 17 березня 1990 року в с. Михалкове Сокирянського району, Чернівецької області.
Мати – Сандуляк Любов Семенівна, 1963 року народження.
Батько – Сандуляк Іван Дмитрович, 1961 року народження.
Брат – Сандуляк Станіслав Іванович, 1987 року народження.
З 1996 року по 2007 рік навчався у ЗОШ с. Михалкове І-ІІІ ступенів.
У 2007 році поступив в Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка на факультет фізичної культури, спеціальність – фізична реабілітація «Здоров’я людини». Навчання закінчив у 2011 році, отримавши диплом бакалавра.
Після закінчення університету, у 2012 році розпочав службу в Збройних Силах України в м. Чернівці, в/ч А0264. 22 серпня 2013 року перевели на службу в м. Яворів, Львівської області, в/ч А0998.
22 вересня 2013 року одружився, дружина Сандуляк Галина Іванівна 1994 року народження.
10 березня 2014 року був відправлений на Схід Луганської області для проведення Антитерористичної Операції (АТО). Військовий обов’язок на Сході країни виконував впродовж 6 місяців.
31 березня 2015 року був звільнений з лав Збройних Сил України у запас.
Щасливий Іван Сергійович народився 31 березня 1995 року в селі Михалкове Сокирянського району Чернівецької області.
Склад сім’ї: батько - Щасливий Сергій Іванович, мати - Жарюк Тетяна Миколаївна.
Склад сім’ї: батько - Щасливий Сергій Іванович, мати - Жарюк Тетяна Миколаївна.
З 2001 року по 2012 рік навчався в Михалківській ЗОШ І-ІІІ ступенів.
В 2012 році поступив на навчання в ЧДУ ім. Ю. Федьковича на філологічний факультет.
В 2012 році поступив на навчання в ЧДУ ім. Ю. Федьковича на філологічний факультет.
В 2013 році пішов служити в київську 101 окрему бригаду охорони генерального штабу Збройних Сил України.
З 3 серпня 2014 року перебував у зоні АТО місто Дебальцеве.
18 лютого 2015 року отримав посвідчення учасника АТО.
16 березня 2015 року нагороджений знаком «Знак пошани від міністра оборони України».
18 лютого 2015 року отримав посвідчення учасника АТО.
16 березня 2015 року нагороджений знаком «Знак пошани від міністра оборони України».
Неодружений, дітей немає.
З 3 серпня 2014 року перебував у зоні АТО місто Дебальцеве.
18 лютого 2015 року отримав посвідчення учасника АТО.
16 березня 2015 року нагороджений знаком «Знак пошани від міністра оборони. На даний час прибувши з ротації після відпустки продовжує службу у військовій частині АО1239 місто Київ 101 окремої бригади охорони генерального штабу Збройних сил України.
18 лютого 2015 року отримав посвідчення учасника АТО.
16 березня 2015 року нагороджений знаком «Знак пошани від міністра оборони. На даний час прибувши з ротації після відпустки продовжує службу у військовій частині АО1239 місто Київ 101 окремої бригади охорони генерального штабу Збройних сил України.
Виконував бойове завдання в зоні АТО м. Дебальцеве
1. Бойове супроводження колони військової техніки.
2. Охорона та супроводження артилерійських коректувальників ракетних та інженерно-саперних підрозділів.
3. Охорона та забезпечення пропускного режиму до бойового табору сектору «С» АТО.
4. Проведення розсліду вальних дій.
5.Організація патрульно-постової служби та участь у забезпеченні громадського порядку в межах міста Дебальцеве.
6. Побудова та утримання зводного опорного пункту.
7. Формування та бойове застосування оперативної броні-групи.
Наданий час прибувши з ротації після відпустки продовжує службу у військовій частині А0139 м.Київ 101
1. Бойове супроводження колони військової техніки.
2. Охорона та супроводження артилерійських коректувальників ракетних та інженерно-саперних підрозділів.
3. Охорона та забезпечення пропускного режиму до бойового табору сектору «С» АТО.
4. Проведення розсліду вальних дій.
5.Організація патрульно-постової служби та участь у забезпеченні громадського порядку в межах міста Дебальцеве.
6. Побудова та утримання зводного опорного пункту.
7. Формування та бойове застосування оперативної броні-групи.
Наданий час прибувши з ротації після відпустки продовжує службу у військовій частині А0139 м.Київ 101
